Внутрішня система забезпечення якості освіти
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти
Відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти), внутрішня система забезпечення якості включає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти
- Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
- принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, що передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
- принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
- принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
- Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
- функціонування системи формування компетентностей учнів;
- підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу закладу освіти;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
- Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:
- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
- моніторинг якості освіти.
- Завдання моніторингу якості освіти:
- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі освіти;
- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі освіти.
- Моніторинг у закладі освіти здійснюють:
- директор школи та його заступники;
- органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
- органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;
- громадськість.
- Основними формами моніторингу є:
- проведення контрольних робіт;
- участь учнів у І, ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;
- перевірка документації;
- опитування, анкетування;
- відвідування уроків, заходів.
- Критерії моніторингу:
- об’єктивність;
- систематичність;
- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
- Очікувані результати:
- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;
- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
- Підсумки моніторингу:
- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.
- Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності — якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
- контингент учнів; психолого-соціологічний моніторинг;
- результати навчання учнів;
- педагогічна діяльність;
- управління школою;
- освітнє середовище;
- медичний моніторинг;
- моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
- формування іміджу закладу освіти.
III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;
- об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
- академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
- самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
- фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
- фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
- списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
- обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
- хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
- необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
Академічна відповідальність:
- Для педагогів: відмова у присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії; позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
- Для учнів: повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
IV. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Вимоги до результатів навчання визначаються на основі ключових компетентностей.
До ключових компетентностей належать:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність.
Функції та критерії оцінювання:
- Функції: контролююча, навчальна, діагностико-коригувальна, стимулювально-мотиваційна, виховна.
- При оцінюванні враховуються: правильність, логічність, якість знань (повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність), рівень володіння розумовими операціями та самостійність суджень.
Види оцінювання: поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація (ДПА).
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності
Процедура оцінювання педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
- Атестація: обов’язкова (не менше одного разу на 5 років). За результатами визначається відповідність посаді, присвоюються категорії та звання.
- Сертифікація: зовнішнє оцінювання професійних компетентностей, що відбувається на добровільних засадах за ініціативою працівника.
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників
Формою контролю за діяльністю керівників закладу освіти є атестація.
Критерії ефективності управлінської діяльності:
- стратегічне та річне планування;
- забезпечення професійного розвитку вчителів;
- створення безпечних та гігієнічних умов функціонування закладу;
- застосування ІКТ-технологій;
- позитивна оцінка компетентності з боку працівників.
VII. Інформаційна система для ефективного управління
Роботу інформаційної системи закладу освіти забезпечує наявність доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників. Значне місце в управлінні закладом освіти відіграє офіційний сайт школи.
VIII. Інклюзивне освітнє середовище
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами через створення належного забезпечення та універсального дизайну.
Принципи універсального дизайну:
- рівність і доступність;
- гнучкість, просте та зручне використання;
- сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей;
- низький рівень фізичних зусиль;
- наявність необхідного розміру і простору.
